Як попередити професійне вигорання?

На жаль, професійне вигорання стало неабиякою проблемою для сучасних офісних працівників. Під цим терміном прийнято розуміти стан фізичного, емоційного та розумового виснаження, яке здебільшого виявляється у працівників соціальної сфери.

Емоційне вигорання є досить небезпечним, адже “хворий” часто не може усвідомити проблеми і жаліється на звичайну, як він думає, втому. Професійне вигорання також визначають як сукупність негативних переживань, що пов’язані з характером роботи, колективом, керівництвом та всією організацією в цілому.

Але чи можна вчасно розпізнати і попередити цей синдром?

Перш за все, необхідно прислухатися до думки оточуючих. Якщо ваші рідні та близько останнім часом стурбовані вашим виглядом та емоційним станом, дослухайтеся до них.

Серед перших “симптомів” вигорання − байдужість, безсилля, неможливість отримувати задоволення від роботи та віддаватися їй, як раніше.

Другою ознакою фахівці називають дегуманізацію, тобто, ви все частіше починаєте негативно говорити про колег, клієнтів, керівництво.

Також серед ознак професійного вигорання − відчуття власної некомпетентності, непевність у своїх знаннях та професійних можливостях.

На фізичному рівні вигорання характеризується синдромом хронічної втоми, виснаженням, підвищеною дратівливістю, частим головним болем, безсонням, відчуттям браку повітря тощо.

Психологи виділяють три стадії професійного вигорання. На першій стадії людина починає забувати «дрібниці», пов’язані з роботою, може почуватися час від часу дезорієнтовано, жалітися на «склероз». Ця стадія може тривати до 5 років, залежно від характеру роботи та напруженості, тому здебільшого протікає непомітно.

На другій стадії фахівець починає втрачати інтерес до роботи, знижується потреба у спілкуванні, взаємодія з колегами, клієнтами, керівництвом дається складніше, аніж раніше. Ближче до кінця тижня у людини може спостерігатися стан апатії, відчуття, що робочий тиждень триває безкінечно. Збільшується частота застудних захворювань, сон не приносить відпочинку. Ця стадія професійного вигорання може тривати від 5 до 15 років.

На третій стадії відбувається особистісне вигорання. Людина втрачає не лише інтерес до роботи, але й до життя в цілому, її супроводжує відчуття постійної відсутності сил. На цій стадії працівнику значно приємніше спілкуватися з тваринами і природою, аніж із людьми. Тривалість цієї стадії – від 10 до 20 років.

Пам’ятайте, що стрес і синдром професійного вигорання стоять дуже близько, тому, якщо ваша робота відзначається постійним спілкуванням з людьми, напруженим графіком, відчутним рівнем стресу, вам слід уважніше ставитися до власного здоров’я, використовувати вихідні дні та відпустку для відпочинку, не ігнорувати прогулянки на свіжому повітрі і фізичну активність. Окрім цього, дотримуйтеся збалансованої здорової дієти.